Ти не можеш без Бога, як би ти не старався,
Як би ти не обманював серце своє,
Може щось і виходить, може сумнів закрався,
Та невпинно проходить життя молоде…
Часом є що згадати: і бурхливе кохання,
І веселі світанки легкі
І недоспані ночі, і нестерпні зітхання,
І невитерті сльози важкі!
Що в цім світі шукати, якщо зраджують люди,
Якщо люблять за гроші й звання,
І хтось шепче вороже,
Уже краще не буде, і надії на щастя нема…
І хтось скаже безжально: ти нічого не вартий,
Без авто і крутого житла,
І життя твоє марне,
Якщо ти не пробився, там де «баксів» як того сміття!
Та не вірте Ви змію, він вам лихо готує,
Не ловіться на підлу брехню
Із солодким підходом він вже зброю майструє,
Щоб спіймати усіх в западню!
Бо є більше ніж захист від стріли Люцифера
Від пекельних страждань та біди,
Сила є побороти цього людожера
Сам Господь допоможе знайти!
Все вже сталось для того, щоб ти взяв перемогу,
Ще дві тисячі років назад,
Бог віддав свого сина, щоб ти мав допомогу,
І щоб вибрав життя, а не ад!
Як тобі воювати, - це тобі вибирати,
Поважає твій вибір Господь!
Треба стать на коліна і Христа запросити,
І сказати: «Ісусе приходь!»
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 6699 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Маленький Иуда - Вадим Сафонов Размышляя над предпасхальными событиями не мог не пройти мимо темы человеческого малодушия. От Иоанна 13гл. \"Перед праздником Пасхи Иисус, зная, что пришел час Его перейти от мира сего к Отцу, явил делом, что, возлюбив Своих сущих в мире, до конца возлюбил их\". И эта любовь вылилась в то, что \"начал умывать ноги ученикам и оттирать полотенцем\". Интересно, что Иуда формально оставался еще учеником, и ему Иисус тоже мыл ноги, зная что в его сердце и что он скоро сделает. Тем не менее, он не остановил его. Он не останавливает и нас, когда мы размениваем вечное на временное, оцениваем любовь в монетах, малодушествуем и оправдываем свои слабости и тд и тп. Поэтому поводу родилось
